logo
сами шпоры, папенко / настя и макс / shpori

Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.

До 40-х років XVII ст. Англія за своїм економічним виглядом залишалася аграрною країною. Переважна більшість населення проживало в сільській місцевості і так чи інакше було пов'язане з сільським господарством. Середньовічні підвалини в економіці зберігалися, але були вже серйозно похитнулися зміцненням і розширенням капіталістичного устрою. Грунт для генезису капіталізму скородили тривав процес «первісного накопичення» - експропріації трудового народу.

Основну масу селян складали поземельно залежні копігольдери - власники землі по копії та звичаєм манора. Найбільш заможні з них, а так-же фрігольдери - вільні власники, чиї права на землн були захищені судами загального права, часто називалися Йомен. Цей прошарок всередині самого селянства сприяла розкладанню общинного ладу.

На початку XVII ст. в Англії ще панували феодальні відносини, одначе формувались і нові, ринкові. Проявами цього процесу стало створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення товарного сільськогосподарського виробництва.

Перша половина XVII ст. відзначалася зростанням мануфактур, особливо ткацьких. Англія стала головним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. Основними їх споживачами були голландці, які володіли секретом стійкого фарбування.

Значного розвитку досягло вуглевидобування. В середині XVII ст. Англія забезпечувала 80% загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн. т).

Зростала торгівля. За перші 40 років XVII ст. обсяг її подвоївся. Головну роль, як і раніше, відігравали торговельні компанії, які мали монопольне право на торгівлю в певному регіоні. Найбільшою була Ост-Індська компанія.

У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. Лендлорди (великі землевласники) продовжували обгороджування задля розведення овець або ж, як і орендатори, використовували ренту (податок). Як лендлорди, так і орендатори наймали робітників. Ці процеси свідчили про подальше втягування сільського господарства у ринкові відносини, що було притаманне, з основному, південним і центральним графствам. На півночі зберігалися феодальні форми експлуатації: натуральна рента (оброк) і відробіток (панщина).

Зрушення в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча за формою воно лишалося феодальним зі складною системою васалітету (залежності), у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва.

Швидко збільшувався прошарок найманих робітників у результаті обгороджування, що його провадило нове дворянство. Наймані робітники знаходили роботу на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах.

Однією з найважливіших особливостей соціальної структури Англії напередодні революції був сформований союз власне буржуазії і нового, обуржуазненого дворянства. Реальною основою їхнього зближення була економічна спільність, типова для них буржуазна підприємливість і, головне, однорідні, капіталістичні методи збагачення.