О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
Аграрні реформи в Нім. включали закон 1850 року про викуп повинностей – були буржуазними. Головною перешкодою подольшому розвитку капіталізму в нім залишалася її політична роздрібленість. 1849 рік в Берліні відбувається нарада делегатів Прус.,Австр., Баварії, Саксонії, Гановера про подальшу долю нім союзу. В 1849 році була підписна Пруська унія. В 11.11 1850 року в Ольмкоці нарада представників Автсрії і Прусії. Автор-представник запропонував демлбілізувати пруські в – ка, розустити пруську унію і визнати союзний сейм в якості представника нім союзу. Скликана в 1851 році в Дрездені конференція нім держав відновила союзний сейм в його правах. В Прусії принц Вільгельм був призначений регентом, а з 1861 року проголошений королем. У вересні 1859 року вони створили власну політичну організацію націон союз. На виборах в 1861 році в Пруській Ландтаг створена буржуазна прогресивна партія – отримала успіх. Прогресисти проявляли в більшості, законопроект про військову реформу – був відкинутий вдруге. Виник конфлікт. У великих містах – мітинги. 23 вересня 1862 року король запропонував на пост міністра – президента Прусії на місника Отто фон Бісмарка. Він виступив проти політичних претензій буржуазії, провів військову реформу. Бісмарк виконував план формування сильної кадрової армії., щоб здійснити залізом і кровю створення юнкерської – буржуазної нім держави. Бісмарк приступив до обєднання нім земель довкола Прусії з приєднанням до неї Шлезвіга і Гальштейна. В 1864 році авст – прус війська розвязали війну проти Данії, яка закінчилася відторгненням Шлезвіга і Гольштейна. Для того, щоб легше розбити у війні Австрію Бісмарк у квітні 1866 року підписав угоду з Італією, пообіцявши їй незаважати приєднанню Венеції у війні з Австрією. Бісмарк спровокував війну з Австрією. 24 серпня 1866 року Австрія підписала в Празі мирний договір з прусією за яким Австрія назавжди виходила з Нім союзу і відмовлялась від претензій на свою гегемонію в нім державах. Обєднання Нім. під верховенством Прусії завершилося в результаті війни з Фр. 1870 –71 рр. Ще до підписання мирного догвору з розгромленою Фр в січні 1871 року пруський король Вільгельм І був проголошений імператором Нім імперії, яка влючала у свій склад пд германські держави.
Нова імперія складалась з 25 держав, з них три ганзейских міста. Імперія була малонімецьким розв'язоком німецького питання, на відміну від великонімецького розв'язку, до її складу не входила Австрія. Перетворення союзу декількох держав на єдину націю потребувало більше, аніж військові перемоги, скільки б вони не підносили моральний стан громадян. Також було необхідно переосмислити політичні, соціальні та культурні норми поведінки, створення нових метафор про «нас» та «інших». Ким були нові члени нової нації? Що вони собою являють? Як вони мають бути організовані?
Отто́ Едуа́рд Леопо́льд фон Бі́смарк-Шенга́узен (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen; *1 квітня 1815 — †30 липня 1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862—1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867—1871), перший рейхсканцлер Німецької імперії (1871—1890). З 1865 граф, з 1871 князь фон Бісмарк, з 1890 герцог Лауенбургу[1]. За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». У внутрішній політиці час його правління з 1866 р. можна розбити на дві фази. Спочатку, він уклав союз з поміркованими лібералами. В цей період відбулись численні внутрішні реформи, наприклад, впровадження громадянського шлюбу, який був використаний Бісмарком для послаблення впливу католицької церкви (див. Культуркампф). Починаючи з кінця 1870-тих років Бісмарк віддаляється від лібералів. Протягом цієї фази він вдається до політики протекціонізму та державного втручання в економіку. 1880-ті роки стали свідком впровадження антисоціалістичного закону. Розбіжності з тогочасним кайзером Вільгельмом II призвели до відставки Бісмарка.
В наступні роки Бісмарк відігравав помітну політичну роль через критику своїх наступників. Завдяки популярності мемуарів — нім. «Gedanken und Erinnerungen», Бісмарку вдавалось тривалий час впливати на формування власного образу в суспільній думці.
До середини XX століття в німецькій історичній літературі домінувала безперечно позитивна оцінка ролі Бісмарка, політика, відповідального за об'єднання німецьких князівств у єдину національну державу, що частково задовольняло націоналістичним цілям. Після смерті зводились численні пам'ятники на його честь, як символ сильної особистої влади. Ним була створена нова нація та втілені прогресивні системи соціального забезпечення. Бісмарк, будучи вірним королю, посилив державу сильною, добре підготовленою бюрократією очолювану спадковою монархією. Після Другої світової війни стали голосніше звучати критичні голоси, які звинувачували Бісмарка, зокрема, у згортанні демократії в Німеччині. Більше уваги приверталось до недоліків його політики, а діяльність розглядалась в тогочасному контексті.
- Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- Вестфальський мир та його наслідки.
- Віденський конгрес та його рішення.
- Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- Декларація незалежності сша.
- Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- Економічна політика Франції в роки імперії.
- Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- Етапи чартистського руху та його особливості.
- Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- Іспанія в першій половині хіх ст.
- Історична концепція й. Гердера.
- Італія в першій половині хіх ст.
- Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- Конституційний період Громадянської війни сша
- Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- Конституція сша. Біль про права.
- Консульство н. Бонапарта.
- Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- Перший період громадянської війни в сша.
- Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Причини та передумови громадянської війни в сша.
- Промисловий переворот в Франції.
- Промисловий переворот в сша.
- Промисловий переворот в Англії.
- Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- Створення італійського королівства
- Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- Франція в період Директораї.
- Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- Франція в роки Липневої монархії.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- Чартистський рух. Етапи та особливості.
- Якобінська диктатура.
- Проблематика якобінської диктатури в історіографії.