Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.

50-х рр. XVII ст. тривали військові дії між Фр. і Ісп. 1659 р. підпис. Піренейський мир.дог. До сер.XVII ст. статус вел.держав мали Фр., Анг., Гол., Австр., Швеція і Ісп. Осн.група протиріч –між Анг. і Гол.: торговельні , щодо зон рибальства, транзит.морс.перевезень. 50-70-х рр. XVII ст. – війни між державами (1652-54, 1664-67 і 1672-74 рр.). Найбільш запеклий характер носили дві ост. війни, які набули загальноєвроп. пол. значення, оскільки союзником Гол. виступала Фр. Бойові дії велися в основному на морі - біля берегів Африки, Північної Америки, в Карибському басейні. Саме в ході війни 1664-67 рр. англійці захопили у голландців Новий Амстердам (згодом перейменований ними в Нью-Йорк). Гол. флот в 1667 р. наніс англійському ряд поразок, увіврвався в гирло Темзи. Загроза окупації французами стратегічно важливого району і отримання ними контролю над гирлом Шельди підштовхнула Англію і Голландію до укладення миру. 31.07.1667 р. між Англією і Голландією був підпис. мир.дог. в Маренні. До союзу+Швеція. Союз запроп.Людовіку XIV посередництво при укл.миру з Ісп. У разі відмови –огол. війни. 1668 р. французи укл.Аахен. мир з Ісп., добившись р-нів пд Фландрії. З 60-х XVII ст. Францію Людовика переходить до відкритої експансіоністської політики. Основним її напрямом стає іспанське, а основними цілями - приєднання ряду володінь ісп. корони на Рейні, пд Нідерл. до Фр. У 1672 м. Анг. і Фр. почали війну проти Гол., у 1674 Анг. за рахунок Нідерландів уклала з Голландією сепарат. мир і вийшла з війни. В Європі почала склад. нова антифр. коаліція. 1678 – Німвегенс.мир. Людовік отр. Франш-Конте та ін. терит. в обмін на втрату ряду володінь в Нім. і пд Нідер. З моменту укл.дог. основним "нервом" європ.пол.стають протиріччя між Фр. та ін. європ.держ. Скл.коаліція (Анг., Гол., Ісп., Авст.) Війна Фр. проти Аугсбург.ліги (1688-1697). У 90-х рр. XVII ст. Фр. спроб.досягн. сепарат. миру з окрем.учасн. Аугсбург.ліги. Вересень 1697 р. Рисвікс.мир Фр. з Анг., Ісп., Гол. Фр. зберег. завоюв. в Нім. і пд. Нідерл. У 1700 р. в розпал супер.щодо "ісп.спадку" помир. ісп. кор.Карл II Габсбург, трон повинен був успадк.онук Людовіка, Філіп V. На поч. 1701 р. французькі війська були розміщені в пд Нідерл.,Мілані. Англ., Гол. і Авс. об'єдн. проти фр. і ісп. Бурбонів. 1701 р. поч. загальноєвроп. війна. Утрехт.мир 1713 і Раштад. мир 1714. Утрехт. мир знаменував ек. і пол. посил. Анг.

Майже одночасно з війною за «іспанську спадщину; на іншому кінці Європи розгорнулася Північна війна.

Північна війна носила затяжний х рактер і велася з перемінним успіхом. За Ништадтскому світу 30 серпня 1721 шведи поступалися Росії Ижорскую землю, Естляндію; з Ревелем (Таллінном) і Нарвою, Ліфляндію з Ригою і Південно-Західну Карелію. Росія міцно вийшла на береги Балтики.

У результаті двох великих воєн першої чверті XVIII в.-за «іспанську спадщину» і Північній - у міжнародному балансі сил відбулися важливі зміни: Голландія, Іспанія, Швеція зійшли в розряд другорядних держав Європи, послабилися позиції Габсбургів і французьких королів, але зріс вага Англії і Росії в міжнародних справах.

Війна за польську спадщину — європейський конфлікт, однією з причин якого було визначення наступника короля Речі Посполитої Августа II. Австрія та Росія підтримали його сина саксонського курфюрста Августа III, у той час як більшість поляків, Франція та Іспанія підтримали Станіслава I Лєщинського, що був польським королем між 1704 та 1709, а також був свекром короля Франції Людовика XV. Станіслав був обраний королем в 1733 році, але російські війська змусили його покинути Річ Посполиту, і Август III був обраний на його місце. У той же час Франція, Сардинія та Іспанія оголосили війну Австрії (1733), прагнучи повернути території в Італії, що належали Австрії. Після малорезультативних кампаній було укладено попередню мирну угоду у Відні (1735), яка перерозподілила спірні території в Італії і визнала Августа ІІІ королем Речі Посполитої. Остаточний мирний договір був підписаний у 1738 році.

Війна за польське спадщину демонструє посилення втручання в польсько-литовські справи іноземних держав, особливо Росії. Однак її значення не обмежується тільки вирішенням питання про польський престол. Війна мала геополітичні наслідки також для інших європейських держав.

Воєнні дії відбувалися також на Рейні та в Італії. Іспанія намалася відновити свою владу над Неаполем і Сицилією, які вона втратила на користь в Австрії за Утрехтскою мирною угодою, а Сардинія намагалася вибити австрійців з Ломбардії. Союзники мали успіх в Італії, де іспанські війська захопили Сицилію і Неаполь.